Що передувало 24 серпня 1991 року?

28 августа 2006, просмотров: 4125, Раздел: Украина    


У ці дні чимало видань – від "Газеты по-киевски" до "України молодої" – пише, що новітня українська незалежність, мовляв, стала наслідком збігу історичних обставин, була фактично подарована організаторами заколоту ҐКЧП. А чи так це насправді було?
Не вдаючись в детальну полеміку, автор хотів би нагадати тільки деякі з-поміж найбільш знакових подій, що об'єктивно засвідчили рух України до незалежності.

18 листопада 1989 року. Створений передвиборний опозиційний Демократичний блок, який мав на меті, серед іншого, скасування монополії КПРС на владу, впровадження реальної багатопартійності та рівноправності різних форм власності, ухвалення нової Конституції, яка б відповідала міжнародним критеріям щодо громадянських свобод.
Січень-лютий 1990 року. В масових акціях, проведених опозицією, взяло загалом участь близько двох мільйонів осіб. Під тиском демократичних сил з січня по квітень у відставку пішли 11 перших секретарів обкомів КПУ із 25.
Березень 1990 року. До Верховної Ради УРСР обрано понад 120 представників Демблоку, які сформували опозицію – Народну Раду. Одночасно зазнали поразки на місцевих виборах понад 100 перших секретарів міськкомів, райкомів і обкомів партії, близько 90 голів міськвиконкомів і районних рад попереднього скликання. Найбільшою стала поразка партфункціонерів на місцевих виборах у Донецькій та Івано-Франківській областях.
Травень-грудень 1990 року. Проходять установчі з'їзди низки партій – Республіканської, Демократичної, Народної, Партії Зелених, Партії демократичного відродження тощо. Отож фактом політичного життя УРСР стає багатопартійність.
Паралельно з цим розгорталася криза в КПУ. Скажімо, 1986 року з партії добровільно вийшли 234 особи, а лише за перше півріччя 1990 року – 28 тисяч. До кінця 1990 року вступ і вихід з КПУ фактично чисельно зрівнялися.
28 червня 1990 року. Цього дня ВР почала розгляд питання про державний суверенітет УРСР. Цей процес був прискорений і радикалізований ситуацією, яка склалася з початку липня, коли 63 народних депутати на чолі з В. Івашком без дозволу сесії відбули до Москви на XXVIII з'їзд КПРС.
5 липня В. Чорновіл оголосив вимогу про відкликання депутатів-комуністів із Москви до парламентської роботи. Ідею відкликання підтримали понад 300 депутатів, у тому числі близько 200 комуністів.

У підсумку більшість делегатів з'їзду КПРС повернулася до Києва, визнавши пріоритетність національних інтересів над партійною дисципліною. Не підкорився цьому рішенню В. Івашко, котрий вирішив балотуватися на посаду заступника генерального секретаря ЦК КПРС і подав у відставку з посади голови ВР.


 (голосов: 0)
Добавил: Alex LM

Похожие публикации:
Оставлено комментариев: 1
#1
Написал: Aronis (26 ноября 2006 21:30)
Группа: Гости,   Регистрация: --  
Классный сайт... очень красиво..... аж дух захватывает от такой красоты. Спасибо вам, ребята



© 2003-2013 UAIXBLOG.COM
Дизайн и верстка — Rock Star